Назад
Відрізнити правду від фейку: педагоги Чернігівщини навчаються медіаграмотності
У межах циклу вебінарів для педагогів закладів позашкільної освіти області, на базі Чернігівського обласного Палацу дітей та юнацтва відбулася онлайн-конференція «Медіаграмотність в освітньому середовищі як приорітетний напрямок підвищення інформаційної компетентності педагогів», ініційована методистом Оленою Дружиною.
До участі в заході долучилися 53 педагоги-позашкільники області.
Відкрила вебінар директор Палацу Ірина Мельниченко, яка привітала учасників та спікерів конференції та наголосила на важливості сучасних людей бути медіаграмотними, оскільки медіа впливають на наше життя і мають значний вплив на наше розуміння світу. За її словами, людина, яка володіє медіаграмотністю, може критично оцінювати інформацію, яку вона споживає, визначати надійність джерел та розрізняти факти від домислів. Ірина Олександрівна зазначила, що медіаграмотність є важливою для того, щоб вільно споживати інформацію, розуміти її та робити власні висновки на основі фактів.
Методистка Олена Дружина розповіла учасникам про компетенції сучасної людини, які були визначені на Всесвітньому економічному форумі «Майбутні робочі місця — 2025», що відбувся у 2020 році, серед яких важливе місце займає інформаційна, медіаграмотність. Олена Анатоліївна зазначила, що фейкова інформація може мати серйозний вплив на суспільство, оскільки вона може викликати спотворення уявлень про дійсність та сприяти поширенню шкідливих стереотипів і поглядів. Вона також може викликати страх, паніку та непотрібне напруження в суспільстві. Фейкова інформація може мати серйозні наслідки в різних сферах життя, включаючи політику, науку, здоров'я, економіку та інші галузі. Ще раз наголосила на важливості тренування навички «здорового споживання» інформації.
До участі у вебінарі долучилися й професійні спікери-медійники.
Так, Оксана Мороз, засновниця ініціативи «Як не стати овочем», авторка і ведуча радіо-, телепрограм з інфогігієни. Стаж роботи пані Оксани в комунікаціях – корпораціях, агенціях, стартапах та власному бізнесі – 20 років. Спеціалізується на аналізі та формуванні інформаційного поля, вивчає поведінку людей у ньому. Із 2015 року – запрошена спікерка KMBS. Авторка трьох книг з інфогігієни. Експертка розповіла учасникам зустрічі про інформаційну гігієну під час війни, що є дуже важливим для українців, адже всі ми думаємо, що досконало знаємо методи пропаганди. Проте, як зазначила спікерка, нині використовується витонченіша інформаційна зброя. Для цього є безліч інструментів: соціальні мережі, іноземні медіа, «хороші руські», блогери – інсайдери, ІПСО та багато інших. Такі терміни, як «інформаційна війна», «спеціальні психологічні операції», «пропаганда» чули всі. Але далеко не всі розуміють, як самих українців використовують для цих процесів та як наша поведінка ненавмисно стає допоміжним інструментом для ворога. Тому разом вчилися, як розібратися та не потонути в болоті пропаганди. Цікавою була інформація про так званий «білий список» онлайн-медіа, ШІ – емоції, тощо.
До участі у заході долучилась журналістка з Чернігова, нині учасниця програми «Резиденція в Косово» Ірина Синельник, яка професійно розповіла педагогам про сприйняття України за кордоном на основі соціологічних досліджень та особистого досвіду та про вплив росії на ці процеси. Пані Ірина зазначила, що, на жаль, серед більшості європейців спостерігається так звана «втома» від співчуття і негативних новин, пов’язаних з війною в Україні. Саме тому, спікерка наголосила на важливості роботи журналістів у європейських (інших іноземних) країнах, адже саме їх матеріали можуть, інформувати, надихати (чи приземляти), впливати на думку іноземців. Після повномасштабного вторгнення росії в Україну чимало українських журналістів опинилися за кордоном і продовжили боротьбу на інформаційному фронті, працюючи у місцевих медіа або ж створюючи нові, і саме вони розповідають місцевій аудиторії про Україну. Чи ефективна така боротьба? З якими викликами стикаються українські журналісти за кордоном? Наскільки сильним є вплив російської дезінформації у західних країнах? Як боротися з фейками? Про все це нам детально розповіла журналістка.
Професійним, емоційним, надзвичайно цікавим був виступ кандидата педагогічних наук, доцента, виконуючого обов’язки директора інституту професійного розвитку Пенітенціарна академія України Дмитра Покришня, який розповів учасникам зустрічі про інфомедійну грамотність, як ключовий чинник кібербезпеки. Пан Дмитро навів конкретні приклади, як кожен з нас може потрапити в інформаційну «пастку», які прийоми і методи використовують шахраї, щоб дезінформувати, ввести в оману. Також спікер дав кілька практичних порад і технологічних рішень, які допоможуть захистити важливі системи й дані від несанкціонованого доступу.
Надважливою інформацією поділилася з учасниками Олена Антоненко, директорка Навчально-методичного центру психологічної служби у системі освіти Чернігівської області ЧОІППО імені К.Д. Ушинського. Спікерка розкрила психологічний аспект спілкування та взаємодії дітей у медіа просторі, надзвичайно професійно, доступно розповіла про те, що таке кібербулінг і як убезпечити вихованців закладів позашкільної освіти від цькування у мережі. Психологиня навела конкретні приклади небезпечних квестів для дітей та дала практичні рекомендації по профілактиці залучень до них, а також наголосила на основних принципах взаємодії з дітьми, які допоможуть дорослим сформувати безпечну поведінку в соціальних інтернет спільнотах.
Дві з половиною години вебінару пройшли на одному диханні! Надзвичайно вдячні спікерам, колегам за професіоналізм, за легкість викладання надзвичайно важливого матеріалу, за нові знання і можливості! А ще – за розуміння і співпрацю!
Все буде Україна!
Назад |