Назад
Академічні ліцеї: перспектива 2027 року, до якої громадам треба готуватися вже зараз
В Україні має стартувати реформа профільної середньої освіти. Саме в межах розроблення Стратегії впровадження реформи організували зустріч. Зосередилися на темі формування мережі академічних ліцеї – учасники та учасниці працювали над критеріями формування мережі, а також системою фінансування реформи. Усі напрацювання увійдуть до рекомендацій, які згодом передадуть МОН.
Формування мережі академічних ліцеїв – тема експертного обговорення Міністерства освіти і науки України. Воно пройшло за підтримки Швейцарсько-українського проєкту DECIDE.
«Це вже сьомий захід, який проводить МОН та DECIDE з управлінцями та експертами, щоб обговорити третій, найважливіший та найважчий етап реформи НУШ», – наголосила Валентина Полторак, менеджерка проєкту DECIDE та заступниця голови ГО DOCCU.
У сесії взяли участь понад 70 учасників. Серед них – керівники та експерти МОН, проєкту DECIDE, керівники департаментів освіти і науки майже з усіх областей України, зокрема від Управління освіти і науки Чернігівської ОДА Олена Соронович, заступниця начальника Управління - начальниця відділу загальної середньої та корекційної освіти, голови громад та керівники ОУО, експерти міжнародних проєктів та організацій, асоціацій ОМС та громадських організацій!
Відкриваючи стратсесію, Дмитро Завгородній, заступник Міністра освіти і науки України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації, зазначив, що для міністерства важливо визначити послідовність розбудови мережі академічних ліцеїв, аби підготувати усі необхідні рішення.
«На створення мережі ліцеїв знадобиться багато часу та великі ресурси. Тому наше завдання зараз – не лише зрозуміти, який вигляд матиме сформована мережа профільних ліцеїв, але й розробити стратегію створення такої мережі з урахуванням демографічних змін, особливостей регіонів, наявної інфраструктури, безпекової ситуації та результатів навчання. У кожних області та громаді має бути зрозумілий покроковий план на кілька років, щоб консолідована картина на рівні країни забезпечувала ефективний шлях трансформації системи освіти», – сказав Дмитро Завгородній.
Андрій Сташків, заступник Міністра освіти і науки України, у своєму виступі закцентував на змісті навчання в академічних ліцеях.
«Зміст профільної середньої освіти визначає реформу. Учням потрібно мати можливість обирати предмети, і цей вибір має бути широким. Ми маємо знайти відповідь, яким має бути ліцей, щоб дати можливість вибору. Я думаю, це точно повинні бути великі заклади освіти, які матимуть багато профілів, де навчаються 300-600 учнів, щоб можна було сформувати групи за вибором. У великих містах може бути інший підхід, бо, моделюючи мережу, ми повинні враховувати, що в одному населеному пункті є багато шкіл, і в різних закладах освіти можна буде формувати різні профілі».
На сесії обговорили такі стратегічні питання:
- хто буде засновником закладу профільної середньої освіти та яка кількість дітей буде у ньому навчатися;
- якою має бути територіальна доступність у залежності від функціональних типів територій;
- яким має бути фінансування реформи;
- яку освітню інфраструктуру та матеріально-технічну базу треба створити, щоб академічні ліцеї надавали освіту нової якості.
На заході також презентували напрацювання аналітиків у дослідженні поточного стану, проблем та світового досвіду мережі академічних ліцеїв та підходів до моделювання мережі. Крім цього, учасники та учасниці обговорення дізналися про досвід трансформації закладів профільної середньої освіти міста Чернігів. Про нього розповів Василь Білогура, начальник Управління освіти Чернігівської міськради.
Стратегування реформи старшої профільної освіти продовжиться у 2024 році. Результатом аналітичного та програмного етапу, які триватимуть до червня 2024 року, стануть розроблені Стратегія реформи та «дорожня карта" її реалізації».
Назад |