Назад

Краще — разом, або Як реалізуємо педагогіку партнерства

Один із ключових компонентів концепції НУШ — педагогіка партнерства. Вона ґрунтується на взаємодії, спілкуванні та співпраці між школою, учнями і батьками. Директор київської школи поділилася досвідом, як налагодила співпрацю з батьками і як зробила так, щоб вони приходили в школу не примусово, а за власним бажанням

Останнім часом ми всі спостерігаємо певне пожвавлення в сфері освіти. Пов’язано це з пошуком нових нестандартних ідей, прийомів, нових креативних підходів до будь-яких заходів. Управління освіти Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, зокрема науково-методичний центр Управління, не стоїть осторонь цих процесів. Саме методичний центр став ініціатором і духовним натхненником проведення в школах району Декади партнерства та комунікації «Творимо майбутнє разом».

Продукувати ідеї для декади та втілювати їх в життя мав кожен заклад освіти району самостійно. Нам хотілося чогось нового, нестандартного, та водночас необтяжливого, незатратного за часом і коштами. Такого, щоб «вписувалося» у затверджений на рік план роботи школи.

Тож ми почали планувати...

Що ж запропонували батькам?

1. «Працюймо разом!»: провести майстер-клас чи творчу майстерню для школярів.

2. «Слухаймо разом!»: відвідати концерт Національної філармонії, з якою школа співпрацює понад 20 років.

3. «Відкриваймо разом!»: відчинити двері на будь-який урок і «зсередини» побачити освітній процес.

4. «Захищаймо разом!»: організовувати для учнів зустрічі з учасниками АТО.

5. «Експериментуймо разом!»: за погодженням з учителями провести для учнів цікаві і корисні, нестандартні і неочікувані уроки.

6. «Змінюймо разом!»: побути адміністратором, тобто «тінню» директора чи його заступників, і дізнатися, чим саме займається посадова особа та які проблеми розв’язує.

7. «Смакуймо разом!»: прийти на каву з адміністрацією, в нестандартній атмосфері поговорити про шкільне життя.

8. «Будьмо знайомі!»: провести традиційну зустріч з майбутніми першокласниками та їхніми батьками.

Відтак план почали втілювати у життя.

1. Школа усвідомленого батьківства

Чи потрібні подібні заходи, що таке «партнерство в освіті», як зробити школу кращою, привітнішою до дитини?...

Для себе ми дали однозначну відповідь: партнерство потрібне. Cім’я — інститут первинної соціалізації дитини. Тому необхідно підвищувати рівень батьківської компетентності.

Розпочали ми ще в 2008 році. Провели навчально-тренувальні заняття — «Школу усвідомленого батьківства». Батькам учнів запропонували теми відповідно до віку дітей, провели тест-тренінги:

На батьківських зборах модератор, кандидат психологічних наук Гарковенко З. О., запропонувала батькам відповісти на три запитання. Відповіді батьків записувала у стовпчики на фліп-чарті.

1. Що ми (батьки) хочемо дати дітям?

2.Що ми (батьки) можемо дати дітям?

Відповідь на третє запитання було певною мірою шоковою... Бо разом з бажанням батьків дати дітям освіту, майно, здоров’я, щастя тощо виявилося, що насправді дитині потрібні любов і підтримка. Після такого «включення» батьки обрали теми тренінгів відповідно до вікової категорії.

На тренінгу для батьків учнів молодшої школи модератор Гарковенко З. О. допомагала з’ясувати, які фактори впливають на те, щоб дитина вчилася радісно, як уникнути помилок у ставленні до успіхів дитини тощо.

Прості запитання, але глибокі висновки:

• чи буде дитина радісно вчитися, якщо батьки вранці поспіхом стягують її з ліжка, «на ходу» годують тощо;
• чи буде дитина поважати вчителя, якщо батьки його обговорюють при дитині;
• чи варто очікувати на негативний результат, чи все-таки потрібно діяти, щоб уникнути негативної ситуації;
• чи варто вимагати від дитини більше, ніж вона може зробити...

Після тренінгів психологічна служба школи провела також багато індивідуальних консультацій з батьками, зокрема щодо особливостей підліткового періоду та поведінки батьків підлітка в цей період.

2. Відкриті родинні студії

Ще одним кроком до співпраці з батьками стали «Відкриті родинні студії». У дружньому колі мами й бабусі поділилися власними здобутками виховання, порадами у розв’язанні сімейних проблем. Такі поради батьки сприймають відкритіше, більше довіряють їм, ніж порадам науковців.

Одна мама поділилася досвідом розподілу обов’язків у багатодітній родині. Інша надзвичайна матуся, яка має троє дітей (лише одна дитина власнонароджена), — як створити дружну родину, де всі питання, зокрема щоб взяти дитини під опіку, приймають колегіально.

Ще одна мама розповіла, як заспокоїти дитину, що влаштовує істерику. Достатньо перейти в інше приміщення (кімнату, кухню), залишивши дитину саму: нема глядачів — нема «концерту».

Зараз частина батьків багато читає, цікавиться питаннями розвитку і виховання дітей. Але і таким «просунутим» батькам є що взяти на тренінгах, академіях та родинних студіях. Одна з таких мам після зустрічі «Академії майбутніх першокласників», що завершилася родинними студіями, сказала, що думала, що все знає, а виявилося... не все.

Дуже приємно, коли на такі заходи приходять і тато, і мама. Таких випадків стає все більше, що дуже тішить. Приємно, коли татусь дякує за проведений соціально-педагогічний тренінг, коли бабуся, дідусь чи мама дізнаються щось нове, адже ці проєкти саме це і мали на меті.

3. Уроки та майстер-класи від батьків

Досвід Декади партнерства та комунікації «Творимо майбутнє разом» надихнув наш колектив на пошук нових форм співпраці та залучення батьків до освітнього процесу.

Батьківській громадськості до душі припало проводити майстер-класи і уроки.

Першокласники занурились у світ музики і здійснили уявну подорож до палацу королеви Мелодії, містера Скрипічного ключа та побували в гостях у тітоньки Музики. Урок провела мама — головний редактор журналу «Музичний керівник».

Шалено-вибуховим і креативним, енергійним і емоційним був урок... ні не фізкультури, а математики. Бо провів цей урок тато, який працює музичним редактором одного з телеканалів. А от урок фізкультури провела мама — лікар-реабілітолог. Можете собі лише уявити емоції дітей і батьків!

Учні четвертих класів побували на майстер-класі «Хімія як наука», який провели батьки-науковці.

Учні третіх і других класів разом з матусями-домогосподарками виготовляли святкові листівки.

Перелік можна довго продовжувати. Головне — незабутні емоції, яскраві враження дорослих і малечі. Тому шукайте точки дотику, шляхи співпраці, взаєморозуміння в одвічному трикутнику: батьки — вчителі — учні. Та хотілося б, щоб це було коло друзів, коло однодумців, коло відкритих щирих людей, адже ми робимо спільну справу — плекаємо особистість!

Назад