Назад Упровадження «Нової української школи» і постійний розвиток реформи З метою реалізації фінського проекту підтримки української шкільної реформи «Навчаємось разом» 13-14 лютого 2019 року у місті Києві проведено симпозіум «Професійний розвиток вчителя: фінський досвід» та робочу нараду щодо впровадження «Нової української школи» для керівників департаментів (управлінь) освіти і науки обласних, Київської міської державної адміністрації, директорів (ректорів) інститутів післядипломної педагогічної освіти.
Учасників симпозіуму привітали Міністр освіти і науки Лілія Гриневич, Перший заступник Міністра освіти і науки Павло Хобзей, заступник Міністра освіти і науки Вадим Карандій та керівник Проекту «Фінська підтримка реформи української школи» Арто Ваахтокарі.
У заходах взяли участь начальник Управління освіти і науки Микола Конопацький та ректор Чернігівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені К.Д. Ушинського Анатолій Заліський.
Сьогодні ми стоїмо на порозі грандіозних перетворень в освіті, які мають на меті забезпечити нову методику викладання, новий освітній простір та рівний доступ до якісної освіти. Саме школа нині стала в авангарді суспільних змін, які так потрібні державі.
Лілія Гриневич закликала присутніх: «Я прошу вас усіх привернути увагу батьків та керівників до закону проти цькування. Міністерство надало рекомендації для закладів освіти, будь ласка, прослідкуйте, чи всі їх отримали. Це ніжне питання, яке болить вчителям, батькам та дітям, тому надзвичайно важливо поставитися до цього відповідально».
Вона додала, що цьогоріч вийде онлайн-курс з протидії цькуванню у школах, який розроблено МОН спільно з онлайн-платформою Prometheus.
Під час зустрічі звернули особливу увагу на те, що на часі формування випускника Нової української школи: особистості, патріота, новатора, всебічно розвинутого свідомого громадянина.
Основа реформи Нової української школи полягає у встановленні в центрі освітньої системи компетентнісного підходу, який не заперечує необхідність теоретичних знань. Однак вимагає, щоб на підставі цих знань формувалися прикладні знання, пов’язані з розв’язанням практичних завдань не лише для задоволенням буденних потреб людини, а й для подальшої реалізації особистості в професійному житті.
Ключовою фігурую в цьому процесі перетворень є вчитель.
Саме він є серцем змін, через нього ми будуємо нову школу і нове ставлення до дитини.
Ще видатний український педагог Василь Сухомлинський зазначав: «Якщо вчитель став другом дитини, якщо ця дружба осяяна благородним захопленням, поривом до чогось світлого, розумного, у серці дитини ніколи не з’явиться зло».
Розбудова НУШ – це довготривалий, але потрібний процес модернізації освіти. Завтра нас всіх очікують нові виклики. Ми їх обов’язково здолаємо. Адже наші учні – майбутнє держави.
Зробімо українську школу відкритою, цікавою та сучасною!
Назад |